Ліні Костенко — 95 років: її вустами говорить Україна

 Ліна Костенко – письменниця, поетеса-шістдесятниця. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989).  Авторка понад 15-ти поетичних збірок (ʺВітрилаʺ, ʺМандрівки серцяʺ, ʺНад берегами вічної рікиʺ, ʺСад нетанучих скульптурʺ, ʺРічка Гераклітаʺ), роману ʺЗаписки українського самашедшого.

    Ліні Василівні Костенко 19 березня виповнюється 95 років. Завдяки їй поезію полюбили мільйони, і складно нині знайти українця, чиє серце не торкнули афористичні, пронизливі вірші невимовної глибини та строфи з вічними сенсами. Сьогодні Ліна Костенко продовжує писати — працює над новою книжкою, в якій постане «і сподівана, і несподівана». А ще закриває мільйонні збори на армію та слідкує за всіма новинами в мережі.

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Але не бійся прикрого рядка.

Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

Не бійся правди, хоч яка гірка,

не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,

бо в цьому схибиш – то уже навік

 Щорічно 9 та 10 березня Україна відзначає Шевченківські дні − дати народження і смерті поета, що став головним українським пророком і народним символом. Його називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду. Духовну велич і красу українського слова він підніс на найвищу височінь.

У свідомості кожного громадянина нашої держави Тарас Шевченко займає місце національного героя. Завдяки своєму життю та творчості великий митець надихав патріотів України до боротьби за правду, свободу та майбутнє нашої неньки України. Зараз він залишається для нас прикладом сили, незламності та патріотизму.

Здобувачі освіти долучились до читання поезій Кобзаря, участі у вікторинах, конкурсах, створення ментальних карт  та написання есе.

 Шановні колежанки!!! Свято весни – символ сердечності, доброти, кохання, радості і тепла, бо саме жінка  оточує близьких людей любов’ю й увагою, дарує спокій і щастя, ділиться своїм теплом, підтримуючи добрим словом.  Бажаю зберігати в серці весняне тепло і святковий настрій. Нехай душевний підйом досягне творчих вершин і любовного апогею. Адже справжня жінка уособлює собою весну!!! Миру,  спокою!!!! Творчих пошуків і перемог!!!

 

21 лютого в Україні і світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Рідна мова – це важливий носій цінностей та знань, одне з найцінніших надбань, які передаються від покоління до покоління. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Міжнародний день рідної мови покликаний показати важливість та підтримати самобутність кожної окремої мови світу та нагадує про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні.Адже недаремно кажуть, що без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура та історія цілої держави

Мова – це не тільки засіб комунікації. Це – основа національної ідентичності, вияв громадянської позиції, простір нашої свободи та гідності. Говорити українською – підтримувати націю мужніх та нескорених.

 

135 років з дня народження Остапа Вишні – гумориста, сатирика

 Остап Вишня Сьогодні українське суспільство святкує 135-річчя з дня народження письменника, якого не зламала ані влада, ані життя, йдучи через важкі перешкоди з усмішкою на лиці – Павла Губенка, а точніше – Остапа Вишні.

Його творчість стала однією з найбільш знакових сторінок української літератури ХХ століття. Завдяки його працям, читач зміг поринути в повсякденне життя українців через призму гумору, який був і лишається одним з найсильніших засобів народної творчості.

Його літературний шлях розпочався в 1920 – роках. Найбільшу популярність Остапу Вишні приніс цикл творів «Мисливські усмішки», де автор в іронічній манері описує пригоди мисливців і рибалок.

Стиль Остапа Вишні вирізняється вмінням створювати яскраві образи та використовувати колоритні діалоги, що наближують його до народного фольклору. Зокрема, він часто застосовував техніку усмішки – своєрідної короткої гуморески, що дозволяла автору передавати сарказм і сатиру легко та невимушено

 

28 жовтня 2024 року здобувачі 3-4 курсу долучились до  церемонії відкриття XXV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика та виконали завдання І етапу конкурсу.